Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича

Розділ: Проекти

Для публікації подій (новин) Фонду

Вшанування пам’яти народних співців

09 жовтня за ініціативою Харківського кобзарського Цеху і Спілки Української Молоді (СУМ) відбулося громадське вшанування пам’яти загиблих у 1930-х роках слобідських кобзарів, лірників і стихівничих. Захід пройшов біля Пам’ятного знаку репресованим кобзарям. Перед громадою з концертом традиційної кобзарської музики виступили сучасні виконавці на співоцьких інструментах з Харкова, Дніпра, Запоріжжя. Під час концерту були згадані імена…

Докладно...

ВІДНОВИМО ПАМ’ЯТНИК УПА В ХАРКОВІ!

У наш час боротьби за незалежність та цілісність України Харків потребує відновлення національних символів. Зухвалими діями українофобів єдиний на східній Україні пам’ятник загиблим воїнам УПА був неодноразово спаплюжений та знівечений. Його зносили, закопували, обливали фарбою, закидали сміттям, а згодом вночі демонтували та викрали. Але, попри вандалізм україноненависників, активісти не допустили остаточного знищення пам’ятника УПА в…

Докладно...

Про село Костянтинівка на Краснокутщині Харківської області

Тут просто чудові чорноземи, одні з найкращих на Харківщині. А ще тут гарні перспективи видобутку газу: в минулому столітті у цьому районі було знайдені його поклади. В наш час тут є облаштовані свердловини та буряться нові — газовики працюють за кілька кілометрів від Костянтинівки. А над мальовничим ставком посеред села над хатами високо в небо…

Докладно...

Екскурсія на місце виселеного хутора Калити з його мешканцем Миколою Івановичем Калитою

На місце, де колись був давній хутір Калити́, нас везе його мешканець Микола Іванович Калита. Він тут народився у 1952 році, провів дитинство та завжди відвідував свою малу батьківщину, адже тут мешкала його рідня. Та й весь хутір складався насправді з родин, які мали прізвище Калита й були в якомусь далекому поколінні родичами. Життя було…

Докладно...

Про одну хату на хуторі. Селянське подвір’я й спогади про дитинство

Ми приїхали на хутір Червона Зоря, коли вже сутеніло. Мобільний телефон тут потрапляє в роумінг — до кордону з північним сусідом рукою подати. Звертаємо з вулиці — і одразу потрапляємо практично в хащі. Наш співрозмовник Андрій Головченко приводить нас до місця, де колись мешкав його дідусь. Були качки, кури, корови, кролі, садовили городину. Сусіди тримали…

Докладно...