Про одну хату на хуторі. Селянське подвір’я й спогади про дитинство

Ми приїхали на хутір Червона Зоря, коли вже сутеніло. Мобільний телефон тут потрапляє в роумінг — до кордону з північним сусідом рукою подати. Звертаємо з вулиці — і одразу потрапляємо практично в хащі. Наш співрозмовник Андрій Головченко приводить нас до місця, де колись мешкав його дідусь. Були качки, кури, корови, кролі, садовили городину. Сусіди тримали пасіку. Андрій з батьками та сестрою часто навідувався на хутір, адже влітку тут краса: річка, природа… Та й допомагати потрібно, щоб підтримати господартво.

Нині на хуторі хати продають на дрова. Не виключенням стала й хата Олександра Павловича Волобуєва. Дідусь, розповідає Андрій, коли йому тримати господарство сил вже не вистачало, змушений був переїхати із хутора в Золочевському районі до рідні у місто Харків.

Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту “Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки” Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.

У відео звучить композиція Echo of the Steppes (Гомін степів) з альбому Bandura Magic Віктра Мішалова (Toronto, Canada).

Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info​
а також: http://malva.tv​
Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva​
На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv

#Червона_Зоря #Золочівський_район #Богодухівський_район #село #села #Окіп #Харківська_область #Харківщина #Головченко #зникаючі_та_зниклі_українські_села_та_хутори #ФондХоткевича #УКФ #ЗаПідтримкиУКФ