На місце, де колись був давній хутір Калити́, нас везе його мешканець Микола Іванович Калита. Він тут народився у 1952 році, провів дитинство та завжди відвідував свою малу батьківщину, адже тут мешкала його рідня. Та й весь хутір складався насправді з родин, які мали прізвище Калита й були в якомусь далекому поколінні родичами. Життя було…
Докладно...
Ми приїхали на хутір Червона Зоря, коли вже сутеніло. Мобільний телефон тут потрапляє в роумінг — до кордону з північним сусідом рукою подати. Звертаємо з вулиці — і одразу потрапляємо практично в хащі. Наш співрозмовник Андрій Головченко приводить нас до місця, де колись мешкав його дідусь. Були качки, кури, корови, кролі, садовили городину. Сусіди тримали…
Докладно...
Ми проїхались по селу Ведмедівка: тут, як і в інших селах молодь виїжджає, проте наїжджають дачники. З місцевих залишаються переважно пенсіонери. Проте вражає їх життєлюбність, гумор, енергія та працелюбність — а як без цього можна жити в селі, навіть якщо тобі за дев’яносто! Послухайте, як цікаво розмовляють пані Марія (1927 р. н.) та пані Тамара…
Докладно...
Села на Київщині зменшуються і зникають. В Зорівці вже немає магазину, немає пологового будинку… Калинівка теж значно зменшилася. А поруч повністю зникли такі села й хутори як Олександрівка, Богданівка, Сталі́вка, Ду́брівка. Проте залишились цвинтарі, де ховали їх мешканців. Старші люди, які є переважною частиною сіл, які зменшуються, поступово вимирають. Хоча завдяки дачникам у ще не…
Докладно...
Ми звернули з дороги на Київ та проїхали другорядними асфальтованими дорогами. І одразу натрапили на село, котре зникає. Але одночасно воно трансформується в дачне поселення. Люди купують недорогі непотрібні селянам хати та перебудовують їх. Це характерно для багатьох сіл Київщини, які хоч і розташовані за багато кілометрів від столиці, проте до них є порівняно нормальний…
Докладно...