Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича

Tag Archives: хутори

Данилівка. Екскурсія в село знаного письменника Григорія Данилевського. Нині тут мешкає одна людина

Данилівка — це село, в якому колись мешкав козацький рід Данилевских. Тут народився і визначний письменник Григорій Петрович Данилевський. Було багате помістя, були господарства. Нині могили роду Данилевських розграбовані, ферма розвалена, а хат лишилося мало, та й ті стоять пустими. Але тут мешкає славний пасічник Володимир Іванович Покотило. Він єдиний постійний мешканець села. Ми завітали…

Докладно...

Вода та очерет замість хат. Екскурсія по затопленим селам Худяки і Талдики. Черкащина

Ми побували безпосередньо в місцях, де колись були стародавні села Худяки і Талдики. Зараз там — води кременчуцького водосховища, проте все ж можна проїхати по дамбі та кучугурам. Ми почали з місця, де колись стояла хата баби Харатії й добралися до самісінького історичного центру Худяків — до базарища (базарний майдан). Провів нас по знаковим місцям…

Докладно...

Талдики та Худяким: давня й недавня історія затоплених сіл на Дніпрі. Розповідає Василь Квітка

12 стародавніх поселень, 32 кургани, керамічний посуд, якому вже п’ять тисяч років. Села, про які писали Богдан Хмельницький та посли московського царя. Повстанці 20-го сторіччя. Все це — історія сіл Талдики і Худяки, котрі були затоплені під час будівництва Кременчуцького водосховища. Яка була минувшина та що відбувалося під час та після затоплення поселень розповідає завідувач…

Докладно...

Розповідь про життя села Талдики, яке у 1961 році було затоплене водами Кременчуцького водосховища

“Перестройка” для мешканців затоплених сіл на Дніпрі розпочалася у 1956 році разом з шостою п’ятирічкою. І має слово “Перестройка” для них зовсім інше значення, як для більшості громадян колишнього СССР, а саме: повне знесення сіл на березі Дніпра та перенесення власних хат нагору, за півтора десятка кілометрів. Стародавнє село Талдики поєднали з іншим затопленим селом…

Докладно...

Хутір Козорізи, Черкаська область. Було 67 дворів, а зараз живе лише одна людина. Завітали в гості

Лідія Іванівна Козоріз не очікувала, що до неї завітають гості. Адже вона — єдина мешканка колись людного й зовсім небідного хутора Козорізи́. Їй 84 роки, але вона успішно господарює. Має город понад гектар, управляється. Хата з просторою світлицею, котра вся прикрашена рушниками та вишивкою. Нас запросили за стіл, почастували якісною селянською їжею, пригостили чарчиною. Цікаве…

Докладно...