Ми приїхали на хутір Червона Зоря, коли вже сутеніло. Мобільний телефон тут потрапляє в роумінг — до кордону з північним сусідом рукою подати. Звертаємо з вулиці — і одразу потрапляємо практично в хащі. Наш співрозмовник Андрій Головченко приводить нас до місця, де колись мешкав його дідусь. Були качки, кури, корови, кролі, садовили городину. Сусіди тримали…
Докладно...
Дзвінкий гавкіт собаки сповістив наш неочікуваний візит до господаря хати на околиці села Скорики́. Борис Олексійович Сахно не може кинути хату напризволяще у зникаючому селі, бо тут, на подвір’ї поховані його батьки й батьки батьків. Тримає господарство: симпачні овечки на початку весни мають окотитися, на подвір’ї копошаться кури, бджоли у вуликах очікують тепла. Борис Олексійович…
Докладно...
На півночі Харківської області на самісінькому кордоні з Російською Федерацією розташоване село Сот. Козачок (скорочено від Сотницький Козачок). Воно простягається на чотири кілометри вздовж кордону, місцями городи просто впираються впритул до сусідньої держави. Добротні цегляні будинки покриті десь залізом, десь шифером, стоять не далеко один від одного, їх оточують дерев’яні паркани та садові дерева. Але…
Докладно...