Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича

Розділ: Публікації

Як грали весілля на Балівці. Чим наряджали гільце, які несли подарунки. Все село гуляло два дні

Нині вже весілля в селі Балівка не грають клькадесят років. Адже тут мешкають лише трохи пенсіонерів та деякі дачники. Проте раніше весілля грали гучно, наречені обходили обов’язково всі хати без виключення з запрошенням на весілля. Грали музи́ки місцеві, з села. У молодого і у молодої наряджали гільця — весільні деревця. Це були вишеньки, які ставили…

Докладно...

Антирелігійне виховання в школах. Публічне покарання за колядування

Ми звикли вважати, що школа несе добрі знання та виховує необхідні риси учнів для формування їх цілісної особистості. Проте фактом є те, що саме школа у радянський час послідовно витравлювала християнські традиції, котрі були міцно закорінені в селянських родинах. В селі Балівка Новосанжарського району Полтавської області не було хати без ікони на покуті. Місцеві мешканці…

Докладно...

В селі Балівка на Полтавщині. Розповіді місцевих мешканців, унікальна природа, традиційна хата

Село Балівка Новосанжарського району Полтавської області розташоване серед вельми красивої природи. Річка Ворскла і ставки, луки, які заливаються навесні водою. Риби тут завжди було повно. Хати ще донедавна стояли під очеретом та були зовсім немаленькі. На покуті були ікони в рушниках. Чи не в кожній родині жіноцтво вправно вишивало, тому кімнати були прикрашені вишивкою, як…

Докладно...

Завітали до найстаршого кобзаря України. Чернігівщина, хутір Лакизин

Ігор Рачок живе усамітнено, до нього приходе небагато відвідувачів. Та й не кожному з них він розкаже те, що знає. А знає він багато цікавого. Адже мешкає в своєму рідному хуторі Лакизин дев’ятий десяток років. Послухайте Ігоря Каповича, адже те що він говорить, має особливий народний колорит і життєвий досвід. Лакизин хутір, с. Лавіркове, Талалаївський…

Докладно...

Найкраще паливо для печей в селах на Приазов’ї по-народному називали кирпич. Його зробить і дитина

В селі колись пекли хліб та здобу, котре не псувалося та не черствіло по два-три тижні. Адже пекли правильно, в печі, за перевіреною віками рецептурою. Але цікаво, що для якісного випалу на Приазов’ї не використовували дрова. І не тому, що їх не вистачало. Господині вважали, що дрова для хліба не найкраще паливо. Діти в селі…

Докладно...