Синергія виконавця і слухача в кобзарсько-лірницькій епічній традиції
Збірник праць науково-практичної конференції з міжнародною участю «Синергія виконавця і слухача в кобзарсько-лірницькій епічній традиції» — 2020.
Науково-практична конференція з міжнародною участю «Синергія виконавця і слухача в кобзарсько-лірницькій епічній традиції» відбулася в онлайн режимі 06 червня 2020 року у рамках Фестивалю епічної традиції «Кобзарська Трійця» під егідою Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.
На конференції розглядалися питання, що, зокрема, розкривали історичне значення кобзарсько-лірницького виконавства в збереженні самобутності українського народу, формуванні української нації. Приділялася увага комунікативному простору народних співців-музикантів; “чиннику незрячості” виконавця в утворенні, збереженні і поширенні співоцької традиції в Україні; традиційним (облігатним і факультативним) слухацьким аудиторіям; психофізіологічним феномени сприйняття тощо.
Розглядалися звичаєві, ритуальні, духовні, культурні, художні, естетичні, сакральні та символічні агенти впливу співоцького набутку на слухачів; роль традиційних творів, характерного музичного інструментарію, особливостей виконавства у становленні позитивної взаємодії між співцем і його авдиторією. Аналізувалися системні ефекти, що виявляються при індивідуальній і колективній перцепції кобзарювання.
Особливе місце було приділено важливим аспектам трансформації суспільного сприйняття народних співців у ХХ-ХХІ ст.; засадам сучасного відродженя кобзарсько-лірницької традиції ( у тому числі – методиці наукової реконструкції, досвіду доказової реконструкції).
Обговорювалися особливості нинішнього кобзарського виконавства у тому числі – феномени актуалізації в умовах підвищеної громадської активності, екстремальних ситуаціях, під час військових дій, для подолання посттравматичних стресових розладів тощо. Були відкриті для наукових дискусій теми, що торкаються засад соціальної реабілітації незрячих, вразливих суспільних груп, творча реалізація особистостей, громадських об’єднань за допомогою культивування аутентичних форм виконавства на традиційних співоцьких інструментах (кобзі, бандурі, колісній лірі тощо).
На конференції також розглядалися практичні питання формування спільнот шанувальників кобзарства, впровадження концептів виховання сучасного слухача народної музики тощо.