УКРАЇНЦІ, БУДЬМО ПИЛЬНИМИ!

          «Були люди невірнії,

         Вони в Бога не вірили,

         А вірили у цмочище –

         Оте лютеє зміїще.

 

         Дали цмоку ще й оброку,

         Що неділі – по людині.

         Прийшла пора й до царя –
         Хоч сам ступай, хоч доч давай».

 

          Так здавна співали кобзарі, попереджаючи українську громаду про велику загрозу, що стоїть перед нею, перед усіма людьми, незалежно від їхнього соціального статусу, і закликаючи «забити цмока навік-віки». Так співали вони й 80 років тому, у часи, коли цмочище вирядилося в лапті, будьоновку  з червоною зіркою на лобі та шкіряну куртку з маузером при боці, а кількість «невірних людей» перевищувала всякі допустимі межі.  На жаль тоді українці, через свій ледачий розум, знехтували реальною небезпекою й за це були змушені десятиріччями платити людським оброком, що обраховувався вже не одиницями, а мільйонами. А щоб кобзарі не нагадували про «оте лютеє зміїще», то їх самих принесли в жертву, зібравши у Харкові на так званий з’їзд.

        З того часу багато що змінилося, але не змінився цмок. Хоч він тепер вирядився в інші шати: свої лапті замаскував під військові черевики, шкірянку перефарбував у червоно-синьо-білі кольори, замість зірки посадив у головах двоголового виродка, а через плече почепив калаша. Сьогодні свій людський оброк він збирає на Донбасі і не тільки. Так само не змінилися й «невірнії люди», які, як і їхні попередники, продовжують вірою і правдою служити темній силі. Вони й далі правлять свій бал, а щоб те бачили всі (і, звісно, – боялися) – влаштували у центрі Харкова показове руйнування  пам’ятного знаку, присвяченого розстріляним кобзарям. Не випадково для цього була вибрана й дата – в ніч з 1 на 2 грудня, тобто, акція приурочена до річниці проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження незалежності України.

        Не має сумніву в тому, що ця акція спрямована на те, щоб принизити Україну й українців. Кинуто виклик всім нам. І відповіддю української громади й української влади може бути не лише знаходження і покарання злочинців, але й відновлення пам’ятного знаку в первісному вигляді. Будьмо пильними.

 

 Микола Товкайло, цехмайстер Кобзарського Цеху.

4 грудня 2015 р.

Георгій Побідник

 

tweet_trim_url_2:
http://khotkevych.info/fond/?p=1778

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *