Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича

Tag Archives: пам’ять

Заупокійну Святу Літургію за Гнатом Хоткевичем відправив у Свято-Дмитрівському храмі УГКЦ в Харкові о. Віталій Зубак 8.10.2026

8 жовтня 1938 року в підвалі Харківської внутрішньої тюрми НКВС на Чернишевській вулиці чекісти розстріляли Гната Хоткевича, письменника, режисера, музиканта, громадського діяча. Нещодавно, працюючи у Львівському архіві, натрапила в рукописі «Гуцульські казки» письменника на сторінки, які звучать, ніби прилюдна сповідь і заповіт. Такий від них сильний подув любові і віри, що ми, нині навіки віків…

Докладно...

TRIBUTE to VALER BONDAR

До річниці відходу у вічність Валерія Бондаря 30.10.2012 I’m just a soul, whose intentions are good, Oh Lord, please don’t let me be misunderstood Joe Cocker Деякі люди стають леґендами ще за життя. Як самотні острівці твердого ґрунту серед безмежного болота нашої сумної реальності, вони призначені для порятунку інших. Саме до таких людей належав мій…

Докладно...

Пам’яті Петра Черемського

У десяту річницю відходу у вічність відомого громадського діяча і науковця Петра Черемського друзі і рідні зібралися пом’янути його . Згадували про   Петра Григоровича, як про талановитого фізика, який багато зробив для становлення космічної галузі нашої країни.  Багато говорили про нього і як авторитетного й дієвого подвижника української культури, краєзнавця, громадського активіста, безпосереднього організатора й…

Докладно...

ЗАПРОШУЄМО НА ВЕЧІР ПАМ'ЯТІ ГАЛИНИ ХОТКЕВИЧ

  Харизматична громадська діячка, культуролог, педагог, арт-терапевт, невтомна мандрівниця, цікава співрозмовниця… Галина Гнатівна все своє життя присвятила гідному вшануванню пам’яті свого батька в його рідному місті. Була ініціаторкою й засновницею музею Гната Хоткевича у с. Високому, Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах. Сприяла виданню рукописів Гната Хоткевича – “Життєві аналогії”, “Тарасик”, підтримувала цікаві видавничі…

Докладно...

УКРАЇНЦІ, БУДЬМО ПИЛЬНИМИ!

          «Були люди невірнії,          Вони в Бога не вірили,          А вірили у цмочище –          Оте лютеє зміїще.            Дали цмоку ще й оброку,          Що неділі – по людині.          Прийшла пора й до царя –          Хоч сам ступай, хоч доч давай».             Так здавна співали…

Докладно...