Пішов у вічність В’ячеслав Виноградов

17 травня 2014 року перестало битися серце одного з найщиріших українських патріотів Слобідщини, відомого громадського діяча, краєзнавця, публіциста, поета, глибокої  й  світлої людини – В’ячеслава Борисовича Виноградова

Для багатьох харків’ян, жителів Великобурлуччини ім’я В’ячеслава Виноградова ототожнюється з образом незламного і послідовного борця, революціонера, невтомного просвітителя, подвижника українського відродження на Харківщині.

Народився В’ячеслав 9 листопада 1973 року в смт Великий Бурлук Харківської області в українській патріотичній родині. Ще під час навчання в школі став до лав активних учасників визвольної боротьби 1980-х років. У 1989 році долучається до Української Гельсінської Спілки, Спілки Української Молоді (СУМ). Згодом виявляє себе як талановитий організатор громадських осередків Народного руху України, об’єднання Державна Самостійність України (ДСУ), товариства «Просвіта», допомагає в організації  українських партій на Великобурлуччині.  Без участі В’ячеслава Виноградова у рідному районі не відбувалося практично жодного громадського, культурного чи будь-якого суспільно-важливого заходу. Невичерпна енергія, вміння зацікавлювати, організувати й вести людей, а ще – глибока людяність, щирість  і  дар переконувати  оточення власним прикладом  робили п. В’ячеслава незамінним у кропіткій і тяжкій роботі утвердження в краї української державності, виховання нового покоління української громадськості.

Особливо багато сил В’ячеслав віддав відродженню на Харківщині молодіжного патріотичного руху. Як керівник Великобурлуцького осередку СУМ, а згодом, як старший товариш, він був незмінним організатором та учасником багатьох молодіжних таборів, конференцій,  вишкільних семінарів, брав активну участь в обласній і загальноукраїнській виховницькій мережі. В’ячеслав Виноградов був віруючою людиною й до кінця життя вважав себе вірним Української Автокефальної Православної церкви (УАПЦ).

В’ячеслав виявив себе й талановитим краєзнавцем, непересічним публіцистом. Його цікаві й ґрунтовні дослідження з історії  Великобурлуччини, українських визвольних змагань 1917-20-х років, трагедії Голодоморів 1920, 1932-33, 47 років стали вагомим внеском  до фонду національної пам’яті Харківщини. Пломенисті й водночас сердечні та рідні поезії В’ячеслава Виноградова викликають захоплення й незбагненно чіпають за душу. На жаль за життя, через свою скромність, В’ячеслав  не оприлюднював свій поетичний доробок, тож  його поетичні вервиці незабаром будуть опубліковані його друзями.

В’ячеслав Виноградов був чудовим сім’янином, люблячим чоловіком і турботливим батьком. Він мріяв про щасливе майбуття сина і доньки у дійсно незалежній, потужній і заможній Українській   Державі. Мріяв про Україну, мріяв і діяв…

Пам’ять про В’ячеслава Виноградова — нашого друга, побратима, відданого борця за Українську Державу буде вічно жити з нами і допомагати на шляху до Мети.

Нехай тобі, В’ячеславе, буде земля пухом і Царство небесне. Вічная пам’ять!

Харківська крайова організація Спілки Української Молоді

Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича

Харківське міське товариство «Спадщина»

Харківський Кобзарський Цех

Деякі цікаві матеріали В’ячеслава Виноградова:

“Люди! Простите! Мои руки в крови!” – лист в редакцію

 

Також читайте про В’ячеслава Виноградова:

СПОГАД СУМІВЦЯ 1990-х

Вячеслав Виноградов: екскурс в минуле й бачення майбутнього

tweet_trim_url_2:
http://khotkevych.info/fond/?p=1112

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *