Нині є вже не так багато людей, котрі жили та добре пам’ятають часи першої половини 20-го століття. Проте Ганна Терентіївна Дубенко (у дівоцтві Жила) народилася ще у 1926 році та має чіткі спогади про події тих часів, про життя на селі Вилівка, про колективізацію та голодомори, про колгоспи та переселення з хуторів й укрупнення сіл…
Докладно...
Село Вилівка колишнього Зміївського, а нині Чугуївського району розташоване біля красивої водойми. Тут чисте повітря, мальовничі пагорби. Приїжджі називають його маленькою Швейцарією. Але нині село має лише одинадцять місцевих мешканців. Також є дачники, котрі приїжджають переважно в теплі місяці. А колись тут було до чотирьох сотень хат, життя вирувало і в самому селі, і в…
Докладно...
Колись у цьому селі було багато лози, тому й назвали його Лозовенька. Село було великим, досить заможним і співучим, переважно російськомовним, так склалося історично. І нині тут є гурт Лозовенчанка, котрий своїми виступами прославляє село, адже учасники колективу, хоч і вже старшого віку, проте співають вельми майстерно. Нині село поступово знелюднюється. Школа з євроремонтом стоїть…
Докладно...
Життя на хутрі Веселий Яр Липоводолинського району Сумської області було більш ніж дружнє, можна казати, як в одній великій родині. Традиційний уклад життя, високі моральні стосунки, дбайливе ставлення до землі — все це було повсякденною нормою до розселення хутора у 1960-х роках. Але й нині мешканці цього хутора підтримують стосунки, збираються разом, пам’ятаючи свої односельці…
Докладно...
Колись на вулиці, де мешкає Олексадр Журавель (1936 р. н.) з дружиною Олександрою (1938 р.н.), було 20 хат, кожній мешкали родини, було багато дітей та молоді. Тримали господарства, худобу, городи. Вечорами було чути пісні, ходили один до одного в гості. Нині тут лише три будинки, де мешкають селяни. Молоді та дітей на цій вулиці, зрозуміло,…
Докладно...