Заупокійну Святу Літургію за Гнатом Хоткевичем відправив у Свято-Дмитрівському храмі УГКЦ в Харкові о. Віталій Зубак 8.10.2026
8 жовтня 1938 року в підвалі Харківської внутрішньої тюрми НКВС на Чернишевській вулиці чекісти розстріляли Гната Хоткевича, письменника, режисера, музиканта, громадського діяча.
Нещодавно, працюючи у Львівському архіві, натрапила в рукописі «Гуцульські казки» письменника на сторінки, які звучать, ніби прилюдна сповідь і заповіт.
Такий від них сильний подув любові і віри, що ми, нині навіки віків сущі в Україні — і нікому не зупинити ріку нашого життя…
«Я часто думав: що залишиться по мені? Може, й нічого. Але якщо хоч одна людина згадає мої пісні, мої казки, мої думки і вони допоможуть їй стати кращою, чеснішою, сильнішою, – то вже недаремно я жив.
Я вірю в наш народ. Він має велику силу, хоч і багато страждає. Він, як та ріка в горах, пробиває собі дорогу через каміння, і ніхто його не зупинить.
І тому я хочу, щоб моє життя, вся моя праця, вся моя любов були краплинами в цій великій ріці — у ріці нашої культури, нашої свободи, нашого майбутнього».
Ольга РІЗНИЧЕНКО,
Харків
