Як виявилося, для спасіння людини рятівнику потрібно володіти не лише технікою реанімації, не тільки мати уявлення про принципи підтримки життєдіяльності людського організму, але водночас креативно мислити й творчо діяти в складних умовах.

Бо час нині кардинально інший. Ніби ми, харківці, мешкаємо далеко від зони бойових дій, ходимо собі спокійно на роботу чи навчання без остраху бути накритим зовсім невипадковою, але «братньою» міною. Проте жити, як раніше, «першій столиці» не можна. Війна давно вже тут. Мережі ворожого терористичного підпілля, латентних сепаратистів, лишаються основною загрозою для мирного життя нашого міста.

До чого це все? Зрозуміло, що всім, всім, всім, хто мешкає в Харкові, потрібні нові знання, якщо не військові, то хоча б медичні. Теракти для нашого міста — не рідкість і, на жаль, кожен може опинитись у ситуації, коли постане необхідність порятунку чийогось життя власними силами.

Тому не дивно, що доволі просторе приміщення «Просвіти» було заповнене охочими до нових для них знань курсантами, основу яких (що найприємніше) – складала переважно молодь.

Цікаво, що проводилися заняття на сучасних манекенах, використовувалися найновіші девайси рятівників.

Під час тренінгів досить доречною була виставка тематичних книжок з основ сучасних методів долікарської допомоги, яку для курсів надала Харківська наукова медична бібліотека.

Після завершення всі учасники отримали сертифікати. Приємно несподіванкою було й те, що навчання здійснювалось абсолютно безплатно.

Як запевнили організатори – в подальшому щомісяця для харків’ян будуть проводитися семінари з різних найактуальніших проблем сучасної екстремальної допомоги .

Отримую сертифікат про свою участь в курсі долікарської допомоги й іду додому. Звичайно, що медиком можу назвати себе доволі умовно, але чітко можу сказати: дуже добре, аби ці знання ніколи не знадобились.

Арсеній ТРОЯН,
Харків