Розповідь про життя села Талдики, яке у 1961 році було затоплене водами Кременчуцького водосховища

“Перестройка” для мешканців затоплених сіл на Дніпрі розпочалася у 1956 році разом з шостою п’ятирічкою. І має слово “Перестройка” для них зовсім інше значення, як для більшості громадян колишнього СССР, а саме: повне знесення сіл на березі Дніпра та перенесення власних хат нагору, за півтора десятка кілометрів.

Стародавнє село Талдики поєднали з іншим затопленим селом — з Худяками і воно повністю зникло з мапи України. Нині Худяки вже зовсім інакші, як були до перестройки, вони розташовані на новому місці. Перестройку здійснили за п’ять років, але пам’ять про затоплені села залишилась у людей назавжди.

Розповідає місцева мешканка Валентина Свиридівна Лузан (в дівоцтві — Пахаренко), 1941 р. н.

Документальний відеозапис здійснено в межах проєкту “Зникаючі та зниклі українські села та хутори: говорять свідки” Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича за підтримки Українського культурного фонду.

Інші записи проєкту дивіться: http://khotkevych.info
а також: http://malva.tv
Відеозаписи проєкту на Ютубі: https://youtube.com/tvmalva
На Фейсбуці: https://facebook.com/malva.tv

#Талдики #Худяки #село #села #Перестройка #Дніпро #Кременчуцьке_водосховище #затоплені_села #Лузан #ВалентинаЛузан #Черкаський_район #Черкаська_область #Черкащина #хутори #зникаючі_та_зниклі_українські_села_та_хутори #ФондХоткевича #УКФ #ЗаПідтримкиУКФ