“….І паличку Коха в додачу”. Як у Харкові проводиться “децентралізація” Харківської наукової медичної бібліотеки (+фото)

Нещодавно Харківська обласна державна адміністрація анонсувала офіційне переселення Харківської наукової медичної бібліотеки з центру міста (майдан Театральний, 5) до КЗОЗ “Обласний туберкульозний клінічний санаторій” (вул Архітекторів, 40).

У своїй аргументації доцільності подібного рішення у листі 01-37/7001 від 06.09.2017 р. заступник голови Харківської обласної державної адміністрації М.Є. Черняк зокрема зазначав: “…переведення відділів КЗОЗ Харківської наукової медичної бібліотеки в приміщення санаторію надасть можливість зменшення часу на підбір необхідної літератури читачам, поліпшити умови праці працівникам бібліотеки, економити бюджетні кошти на використання автотранспорту…” тощо. Маючи безсумнівно глибоку повагу і довіру до наших очільників, ми вирішили на власні очі пересвідчитися у сраведливості владних запевнень і відчути на собі перевагу всіх зазначених М. Черняком благ для нинішніх і майбутніх читачів медичної бібліотеки.

Отже, ми вирушили у подорож до бібліотеки. Незважаючи на наш апріорний позитивний настрой, деяке збентеження викликало повна відсутність прямого транспортного сполучення із зазначеним об’єктом. Як згодом з’ясувалося, до нової адреси бібліотеки існує два шляхи — піший і … транспортно-піший. Якщо скористатися першим шляхом — дорога веде звивистою лісовою стежкою від кінцевої зупинки тролейбуса що на вул Архітекторів до тубдиспансера — близько 2-х км! Зважаючи на пересіченість місцевості, погодні умови, нарешті, фізичні особливості клієнтів бібліотеки – на таку мандрівку осмілиться далеко не кожний. Не скористалися цим шляхом і ми через непередбачені наслідки травми моєї ноги, яка не допускала тривалі навантаження.

Ми вирішили доїхати більш цивілізовано — автобусом “Харків—Черкаська Лозова”. Маршрутки ходять практично регулярно … кожних 40 хвилин. Головне — не прогавити зупинку з красивою назвою “Флоринка”. Далі — нас чекала неприємна несподіванка — від зупинки”Флоринка” до санаторію довелося чухати понад кілометр грунтовою дорогою. Все б нічого, але узбіччя дороги вкрите бур’янами, що нахабно чиплялися колючками за одіж і залишали на ній огидні сліди та реп’яхи.

Не втрачаючи наснаги ми нарешті допленталися “стовбовою дорогою” до розрекламованого Харківською обласною державною адміністрацією місця, у якому опинився “храм науки” сучасної харківської медицини… Скажімо прямо — нас глибоко вразили “нові умови” існування ХНМБ, повний розвал господарства, побутовий гармидер, відсутність (попри всі запевняння М. Черняка) санітарних умов розмежування територій діючого тубсанаторію та наукової установи… Уявіть собі — у нас, неупереджених і толерантних відвідувачів бібліотеки після огляду її нових приміщень та загального ландшафту закладу чомусь склалося враження про цілком можливу загрозу інфікування збудником туберкульозу…

І навіть у мене, безмірно лояльного до владних реформ громадянина і відданого читача Харківської наукової медичної бібліотеки всередині наче щось урвалося… Все стало енциклопедично зрозумілим і ясним. За винятком нав’язливої думки про можливе незаплановане придбання “палички Коха” на згадку про мандрівку…

Якщо не вірите написаному — перегляньте світлини. Або наважтеся і фізично відвідайте нинішню “децентралізовану” локацію ХНМБ!

Павло КЛЕНЕНКО,
Харків — ХНМБ — Харків