ПРОПОЗИЦІЇ ФОНДУ ІМ.ГНАТА ХОТКЕВИЧА ЩОДО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ У ХАРКОВІ

ДекомунізаціяПравління Фонду імені Гната Хоткевича у межах виконання Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», спираючись на рекомендації Українського інституту Національної пам’яті (лист №01/879 від 30.01.2015), фахівців КЗК «Харківський літературний музей», ініціативної громадської групи «Харківська топонімічна група» беручи до уваги історичні факти та зв’язок відомих осіб із нашим містом, вносить такі пропозиції щодо перейменування вулиць у місті Харкові:

Вул. Раднаркомівська (Київський район) – вул. Алчевських

Олексій Кирилович Алчевський (1835 – 1901) – український промисловець, громадський діяч, меценат.

Христина Данилівна Алчевська (1841 – 1920) – українська просвітителька, педагог, організаторка недільної жіночої школи в Харкові.

Христина Олексіївна Алчевська (1882 – 1931) – відома письменниця, поетеса, перекладач, представниця українського модернізму. Дочка О.К. Алчевського та Х.Д. Алчевської.

Григорій Олексійович Алчевський (1866 – 1920) – український композитор, піаніст. Син О.К. Алчевського та Х.Д. Алчевської.

Іван Олексійович Алчевський (1876 – 1917) – всесвітньовідомий оперний співак. Син О.К. Алчевського та Х.Д. Алчевської.

Маєток Алчевських (Мироносицький пров., 13 – нині – Раднаркомівська, 13) старше покоління «Громади» Харкова називало «цитаделлю української культури», а молодше покоління – «наймоднішим літературним салоном Харкова». Тут чи не щотижня відбувались благодійні вечори і концерти за участі відомих українських митців. Перший у тодішній Російській імперії пам’ятник Т. Шевченку (роботи скульптора В. Беклемішева) було встановлено на приватному подвір’ї маєтку родини Алчевських.

 

Вул. Фрунзе (Київський район) – вул. Багаліївська

Багалій Дмитро Іванович (1857 – 1932) – український історик та громадський діяч, ректор Харківського імператорського університету (1905 – 1910), Харківський міський голова (1915 – 1917), член президії ВУАН, автор ґрунтовних історичних праць «История г. Харькова за 250 лет его существования» (1905, у співавторстві з Д. Міллером), «Історія Слобідської України» (1918). По вул. Фрунзе розташований родинний маєток Д.І. Багалія.

 

Вул. Іванова (Київський район) –  вул. Миколи Хвильового

Микола Хвильовий (1893 – 1933) – відомий український письменник, культурний діяч, один із лідерів покоління  «Розстріляного Відродження» або «Червоного Ренесансу» та ідеологів відродження української культури в Харкові 1920-х років. Започаткував літературну дискусію 1925 – 1928 років, під час якої підняв питання щодо європейського вибору України. Вулиця Іванова з’єднувала кілька літературних локацій тодішнього Харкова.

Вул. Володарського (Жовтневий район) – вул. Володимира Свідзінського (вул. Свідзінська)

Володимир Свідзінський (1885 – 1941) – український поет, якого називають «найвитонченішим харківським ліриком». У 1920-х 1930-х роках проживав у будинках по  вул. Лютовській, 39, вул. Лютовській, 29, вул. Сухарівській, 49 (район Холодної Гори). Вбитий у вересні 1941 року радянською владою перед окупацією Харкова нацистською Німеччиною.

 

Вул. Мельникова (Київський район) – вул. Березільська

У 1926 році по приїзду до Харкова актори та працівники театру «Березіль» (який очолював всесвітньовідомий режисер Лесь Курбас) розмістились на території так званої «Вілли Жаткіна» (колишнього комбінату розваг з Малим театром та кафе шантаном), що розташовувалась на Харківській набережній, неподалік теперішньої вул. Мельникова.

Вул. Червоноармійська (Ленінський район) – вул. Юрія Шевельова

Шевельов Юрій Володимирович (1908 – 2002) – всесвітньовідомий, історик української літератури, доктор філософії, професор Гарвардського, Колумбійського університетів.. Іноземний член НАН України (1991). Президент УВАН у 1959–1961 та 1981–1986 роках. Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США. Почесний доктор Альбертського, Лундського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії.

Народився в Харкові, був студентом та викладачем Харківського університету. У 1943 році змушений був виїхати з Харкова за кордон. Один із учасників групи «Друзі Харкова» української діаспори в США. Залишив ґрунтовні спогади про Харків і концепцію розвитку міста в есеї «Четвертий Харків» та мемуарах «Я, мені, мене… (і довкруги)» (2001).

 

Вул. Єлізарова (Ленінський район) – вул. Гната Хоткевича

Хоткевич Гнат Мартинович (1878 – 1938) – видатний український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч. Народився у Харкові, закінчив Харківський технологічний інститут. Засновник першої в Україні кафедри народних інструментів у Харківському музично-драматичному інституті (тепер – Харківський державний університет мистецтв імені І.П. Котляревського). Активно популяризував кобзарство, створив харківську школу гри на бандурі. Розстріляний радянською владою в 1938 році. Похований у Харкові.

 

Вул. Ревкомівська (Дзержинський район) – вул. Сергія Пилипенка (Пилипенківська)

Пилипенко Сергій Володимирович (1891 – 1934) – український письменник, громадський діяч, один із лідерів покоління «Розстріляного Відродження». Розстріляний у 1934 році радянською владою.

Вул. Чубаря (Київський район) – вул. Миколи Міхновського.

Міхновський Микола Іванович (1873-1924) – видатний український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, автор брошури «Самостійна України» – політичної програми, в основу якої покладено ідею української незалежності. Один із засновників Революційної української партії (РУП) – першої української політичної партії і Російській імперії. У 1898-1914 рр. проживав у Харкові, займався адвокатською практикою.

 

Вул. Соціалістична (Ленінський район) – вул. Якова Щоголіва

Щоголів Яків Іванович (1824-1898) — видатний український поет, представник українського романтизму. Закінчив Першу Харківську гімназію, Харківський університет. Працював урядовцем у Харківських губернських установах. Похований у Харкові.

 

 Вул. Наріманова (Жовтневий  район)   – вул. Олександра Засядька

Засядько Олександр Дмитрович (1779 – 1837) — видатний український інженер-артилерист, генерал-лейтенант артилерії. Конструктор ракет, піонер використання їх у військових цілях. Першим створив (1817) кілька типів бойових порохових ракет та спеціальний пусковий пристрій для стрільби ними, організував їх виробництво і розробив тактику їх використання. Організував і очолював Вище артилерійське училище, пороховий завод та арсенал у С.-Петербурзі, був призначений начальником штабу артилерії російської армії. Останні десять років  свого життя проживав у Харкові.

 Проспект Постишева (Жовтневий район) – Новобаварський проспект.

Пропозиції направлені на адресу Голови робочої групи з питань, пов’язаних із виконанням ЗУ «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», заступнику Харківського мЙіського голови

ТЕРЕХОВУ І. О., Голові Харківської обласної державної адміністрації РАЙНІНУ І.Л.

tweet_trim_url_2:
http://khotkevych.info/fond/?p=1581

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *