Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича

Розділ: Публікації

Київщина: села Зорівка, Калинівка та повністю зникла Олександрівка. Про що розповідають місцеві мешканці

Села на Київщині зменшуються і зникають. В Зорівці вже немає магазину, немає пологового будинку… Калинівка теж значно зменшилася. А поруч повністю зникли такі села й хутори як Олександрівка, Богданівка, Сталі́вка, Ду́брівка. Проте залишились цвинтарі, де ховали їх мешканців. Старші люди, які є переважною частиною сіл, які зменшуються, поступово вимирають. Хоча завдяки дачникам у ще не…

Докладно...

Село Тарасівка на Київщині. Було 220 хат, нині лишень з 20 місцевих мешканців. Проте є дачники

Ми звернули з дороги на Київ та проїхали другорядними асфальтованими дорогами. І одразу натрапили на село, котре зникає. Але одночасно воно трансформується в дачне поселення. Люди купують недорогі непотрібні селянам хати та перебудовують їх. Це характерно для багатьох сіл Київщини, які хоч і розташовані за багато кілометрів від столиці, проте до них є порівняно нормальний…

Докладно...

На березі річки Чумгак. Змістовна розмова з селянами про зникаючі села

“Тече річечка Чумгак…” — слова з пісні про край, де у живописних місцях на березі Чумгаку стояли хутори, серед яких і хутір Козорізи. Поки ми їхали до єдиної мешканки цього раніше людного хутора Лідії Іванівни, зустріли цікавих людей, які нині мешкають у сусідній Митлашівці. Їх варто послухати, щоб зрозуміти, чому зникають села. Варто лише зазначити,…

Докладно...

З міста — до сільського господарства. Розповіді з життя в екопоселенні Стожари

Ми від’їхали від Харкова на три десятки кілометри й звернули на грунтові дороги. Наш шлях — до екопоселення Стожари. Проминувши місток над струмком, виїхали на пагорб. Ми прибули у дивовижні красиві місця, де мешкає Андрій Барсук з дружиною та дітьми, їх п’ятеро: найстаршій вже 21, а наймолодшому 3 рочки. Понад гектар землі: поле, город та…

Докладно...

Село Скорики в Золочівському районі. Рідне коріння дає наснаги

Дзвінкий гавкіт собаки сповістив наш неочікуваний візит до господаря хати на околиці села Скорики́. Борис Олексійович Сахно не може кинути хату напризволяще у зникаючому селі, бо тут, на подвір’ї поховані його батьки й батьки батьків. Тримає господарство: симпачні овечки на початку весни мають окотитися, на подвір’ї копошаться кури, бджоли у вуликах очікують тепла. Борис Олексійович…

Докладно...