Постаті
Це було у 1959 році. Ми їхали разом в одному плацкартному вагоні до Києва на заключний тур огляду художньої самодіяльності серед студентів вузів Харкова. Я була тоді студенткою 3-го курсу Харківського інженерно-будівельного інституту, створювала свої музичні композиції на фортепіано. А молодий Петро Григорович був студентом, по-моєму, політехнічного інституту. У руках він тримав скрипку. Мені здавалося,…
Докладно...
Знайомство моє з Петром Григоровичем відбулось в перші дні нашого національного відродження. Вперше жовто-блакитний прапор я побачив у руках його сина Андрія, та ще одного юнака, котрі стояли з ними на площі Свободи у Харкові. При нашій зустрічі, на перших зборах активістів Руху, я зразу відчув в ньому лідера. За тридцять років на будівництві в…
Докладно...
Олександра Ковальова. Світлій пам’яті Петра Черемського, котрий посадив на Україні понад п’ять тисяч кущів калини. Птахи і калина Поміж небом і землею Палахкі кущі калини І птахів притихлі зграї, Наче виліплені з глини. Поміж небом і землею Осінь руки підіймає, Золоті дороговкази Наші душі переймає. У прозорості блакитній Ось такої не буває Відчайдушної, палкої Калинової…
Докладно...
ПЕТРО-ПОДВИЖНИК (“Україна молода”, 11.10.2005) НІЩО НЕ ВІЧНЕ — НЕПРАВДА ТЕЖ (“Ленінська зміна”, 28.07.1990) ЧИ СТАНЕ РЕАЛЬНІСТЮ КАЗКА (“Вечірній Харків”, 22.12.1988) ЗВІДКИ ВЗЯВСЯ ПАРОВОЗ, АБО ПРО МУЗЕЙ ТВОРЧОЇ ДУМКИ (“Ленінська зміна”, січень 1988) МЕМОРІЯ — ЗНАЧИТЬ ПАМ’ЯТЬ (“Соціалістична Харківщина”, 31.01.1988) ЭТО НУЖНО ВСЕМ (“Ленинские кадры”, 15.10.1987) ВОССТАНАВЛИВАЮЩИЙ ВРЕМЯ (“Політехнік”) Дивіться ще: До 10-х роковин відходу…
Докладно...
(Казанцева Н. Ю. Меморіальна дошка, присвячена пам’яті П. Г. Черемського. Нові пам’ятники історії та культури Хаківської області (Оглядова довідка за матеріалами періодичних видань за 2007 рік) – Вип. 11. – Харків, 2011 – с.6.) У червні 2007 року у дворі Харківського літературного музею (Харків, вул. Багалія, 6) відкрито меморіальну дошку Петру Григоровичу Черемському. На ній…
Докладно...