ХАРКІВ ГІДНО ВШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

Цього року харківська громада вшанувала пам’ять жертв Голодоморів багатьма заходами. Напавне вперше громадські поминання своїм багатоманіттям і чисельністю виходили за межі раніше усталених форм. Місця традиційного вшанування жертв Голодомору – а їх у Харкові три (Меморіял біля Черкаської Лозової, Хрест Пам’яті у Молодіжному парку і місце поховання померлих від голоду дітей на колишньому цвинтарі, що на Академіка Павлова) стали 28 листопада місцями справді масових паломництв. Представники громадських об’єднань і спільнот, розмаїтих політичних сил, духовенства різних конфесій,студенти і викладачі, а також офіційних кіл утворили кілька вшанувальних хвиль. Величезні організовані гурти харків’ян один за одним віддавали людську шану невинним жертвам геноциду українського народу. Справжнє море квітів, безконечні ряди поминальних лампадок і свічок… Не змовкали молитви, що лилася від святих отців українських церков і підхоплювалися людом…Їх сила і проникливість була нині надзвичайною – адже кілька разів правилися екуменічні панахиди за участю основних конфесій українських церков: УАПЦ і УГКЦ, УГКЦ і УПЦ КП. А в перервах між церковними панахидами духовну атмосферу підтримувало звучання поминальних псальмів і кантів у виконанні відомого харківського кобзаря і лірника Назара Божинського.
Завершилися громадські вшанування жертв Голодомору спільною хвилиною мовчання біля хрестів з лампадок і свічок, які були викладені харків’янами на майдані Свободи і біля пам’ятника Тарасові Шевченку.
Напевне вперше відбувалися заходи не за чітко утвореним заздалегідь сценарієм, а за спонтанним виявом людської стихії. І хочеться вірити, що ця стихія невдовзі остаточно розіб’є байдужість і страх нашого суспільства і наснажить наші серця впевненістю у перемогу над темними силами.