«Кобзарська Трійця–2017»: замість підсумків
Нещодавно в Києві в Національному центрі народної творчості «Музей Івана Гончара» з успіхом пройшов Десятий Фестиваль епічної традиції «Кобзарська Трійця». Відбувся цей захід не бундючно, але знаково. Із дотриманням усіх етичних і звичаєвих норм старосвітського кобзарського виконавства, співоцької філософії, загалом, української народної музичної традиції. І це – попри повний блок фінансової та іншої допомоги з боку Мінкульту та Київської міськради. У чому ж причина «живучості» цього кобзарського заходу?
Сучасні кобзарі правдиво уважають «Кобзарську Трійцю» однією з важливих своїх щорічних подій. І справа пояснюється не лише можливістю подвижникам традиційного кобзарського виконавства учергове продемонструвати зацікавленим глядачам свої набутки, похвалитися «свіжим» репертуаром, способами гри, новими власноруч виготовленими інструментами тощо. Вочевидь, справа торкається глибшого – необхідності нинішнім співцям-музикантам принаймні раз на рік збиратися для спільного обговорення, вивірення та узгодження творчих дій.
Здається, такі прості питання – куди рухатися далі, яким чином урівноважувати у своєму виконавстві традиційне й новаторське, як, не позбувшись традиції, лишатися актуальним і затребуваним у сучасну пору тощо. Розуміючи, що дані проблеми самотужки подолати вкрай важко, кобзарські братчики в рамках Фестивалю почали проводити спеціалізовані науково-практичні конференції. На таких заходах дуже прискіпливо і вдумливо розглядаються наболілі творчі, художні, методичні питання, визначаються напрями подальшого розвитку сучасного кобзарства із залученням профільних спеціалістів та експертів.
Цього року конференція була присвячена дуже важливій темі – музичним інструментам українських співців. Одним із вагомих досягнень науково-практичної конференції «Традиційні музичні інструменти кобзарів і лірників» стала актуалізація порівняльних досліджень, присвячених музичному інструментарію та репертуару українських співців-музикантів. Зокрема, розглянуто коло питань, що визначають місця кобзарських інструментів серед музичного інструментарію світу, а також досліджено перегук автентичного репертуару українських співців з репертуаром традиційних співців інших народів. Увагу учасників конференції викликали теми: «Колісна ліра в українському фольклорі: між Сходом і Заходом» (Костянтин Рахно), «Епічна традиція середньовічних германців і українське кобзарство» (Михайло Рахно), «Порівняльний аналіз національних картин світу в українській та арабській усній народній творчості» (Марина Набок, Мухаммад Абу Хамеда ), «Етнотип воїна в українських народних думах та курдських народних піснях» (Марина Набок, Мехмет Бешир).
Так, Мухаммад Абу Хамеда з Йордану (студент 5 курсу Сумського медичного інституту, керівник – Марина Набок) у своїй доповіді на основі порівняльного зіставлення українських народних дум та арабських народних пісень проаналізував своєрідність сприйняття іноземними студентами дій та вчинків героїв фольклорних творів, визначив спільне та відмінне у їх світосприйнятті та світорозумінні. Доречно також зауважити, що доповідь звучала досить чистою українською мовою.
Цікавою «практичною» знахідкою цьогорічного фестивалю «Кобзарська Трійця» стала апробація нашими виконавцями автентичної німецької ліри ХVII ст., яку реконструював і спеціально привіз із-за кордону визначний подвижник традиційного виконавства з Франкфурту-на-Майні Курт Райхман. Було втішно й весело спостерігати, як традиційна німецька колісна ліра у вправних руках Олександра Тріуса, Лайоша Молнара, Олексія Кабанова, Едуарда Драча та інших братчиків переконливо, соковито й проникливо заграла українською…
Порадував фестиваль і відкриттям імен нових виконавців на традиційних кобзарських інструментах – цього року слухачів порадував старосвітський бандурист із Дніпропетровщини Микола Шапа.
Під час Х Фестивалю епічної традиції «Кобзарська Трійця» була проведена презентація книги Галини Хоткевич «Там, де не колеться трава». Книга присвячена непростій і трагічній долі родини видатного українського письменника й бандуриста Гната Хоткевича. Зворушливе й щире впорядкування матеріалів, поєднане з теплим і душевним оформленням книги, із успіхом вдалося здійснити відомій майстрині, мистецтвознавцю зі Львова – пані Вірі Манько.
За вже усталеною традицією в Івано-Богословському (трапезному) храмі відбулося урочисте освячення священиками виготовлених цього року в кобзарських колах традиційних інструментів.
Цікавими та насиченими були вже звичні для фестиваля заходи – вуличне кобзарювання, концерти, майстер-класи з виготовлення кобзарських інструментів, а також традиційних танців.
Ну, і, звичайно, усім присутнім запам’ятався справжній кобзарський куліш та інші страви, які всі бажаючі могли абсолютно безкоштовно спробувати.
Одностайним рішенням кобзарської ради вирішено не переривати звичаєвого збору братчиків і наступного року провести фестиваль «Кобзарська Трійця» укотре.
Користуючись нагодою, організатори Фестивалю «Кобзарська Трійця» щиро дякують усім, хто відвідав кобзарські заходи, а також тим, хто їх підтримав. Насамперед – низький кобзарський уклін керівництву Національного Центру народної культури «Музей Івана Гончара» в особі його директора – Петра Гончара, чудових співробітників – Мирослави Вертюк, Катерини Міщенко, Руслана Козленка (Русаліма) та інших. А також окрема подяка – за небайдужість – Олесеві Саніну, який забезпечив проїзд і перебування на заході незрячих виконавців.
Павло Клененко
(Київ–Харків)