Х Фестиваль української епічної традиції “Кобзарська Трійця”

02-04 ЧЕРВНЯ 2017 р.Б.

(АНОНС, ПРОГРАМА)

У місті Києві в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» з 02 по 04 червня 2017 р. відбудеться Х Фестиваль української епічної традиції «Кобзарська трійця» із майстер-класами, виставками, презентаціями, концертами, науково-практичною конференцією і, звісно ж, українськими танцями у супроводі капель «Троїста музика».
Організатори фестивалю:
НЦНК “Музей Івана Гончара”;
Кобзарський Цех
Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича;
Туристичний клуб «Скіфи».
Від організаторів
Кобзарство – це цілісна, довершена ланка українських культурних традицій. Воно доречно асоціюється у нас зі стилем побуту українського народу й завжди було символом справжнього українства і, у свій час, поширювалось на всі верстви населення.
У період становлення української самосвідомості, повернення до притаманних нам, українцям, традицій ми уже вкотре проводимо «Кобзарську Трійцю». Цим ми робимо крок на зустріч пересічному українцю у пізнанні власної культури у тому вигляді, в якому вона є правдивою і справжньою. Найважливішим чином це стосується дітей та молоді.
Напрямками діяльності Кобзарського цеху є не лише наукова робота, а й практичне відтворення та виготовлення традиційних кобзарських інструментів (старосвітська бандура, кобза, ліра, гусла) і виконання на них традиційного кобзарського репертуару (думи, канти, псалми, історичні, козацькі, чумацькі пісні, танці та ін.).
Фестиваль буде цікавим кожному, незалежно від віку та виду діяльності, адже нестиме у собі інформацію з глибини віків національної культури, зачатки якої закладені в нас на генетичному, ментальному рівні.

Історична довідка

В українській культурі з давніх-давен природньо співіснували кобзарство (духовно-мистецька традиція з особливим світоглядом і стилем життя) і бандурництво (світське музикування, поширене серед інтелігенції та селян). У XVII-XVIII ст. мало не в кожній українській хаті були кобзи і бандури. Грали на традиційних інструментах козаки й представники української еліти. 1775 року Запорозьку Січ було ліквідовано, і все менше козаків та старшини грали на кобзах, але продовжувала існувати кобзарська духовна традиція – незрячі співці нагадували про козацькі вольності. Надзвичайно високим був моральний авторитет цих мандрівних філософів-митців. Кобзарем міг стати далеко не кожен. Хлопці обирали собі вчителя і від нього протягом 3-4 років навчалися грати й співати, опановували цехові звичаї. Отримавши “визвілку” (склавши своєрідний іспит), молоді кобзарі вступали до братства. Кожне братство гуртувалося довкола однієї з церков повіту і мало свою цехову корогву. Кобзарі мали свою таємну – “лебійську” – мову, таємні пісні, танець і власне бойове мистецтво.
Після революції 1905 року, з подихом волі бандура вийшла за межі професійних співочих організацій. Як і за княжих та козацьких часів, вона знову ставала одним з основних елементів національної культури.

У 1920-30-х роках наново писалася історія України, створювалася “українська радянська” культура. У тоталітарному суспільстві вияви свободи не просто обмежувалися — їх знищували і стирали з людської пам’яті. Кобзарство, що традиційно було покликане формувати громадську свідомість та спонукати людей до захисту своїх прав, та ще й наскрізь християнське, заважало новій владі. Кобзарям було заборонено подорожувати. Співати можна було лише зі сцен у час, призначений владними органами. Звісно, все це похитнуло серед селян моральний авторитет співців, як людей Божих, вільних. З репертуару бандуристів було вилучено псалми та багато дум. Порожнини заповнено витворами радянських композиторів та революційними піснями. Після трагічного “з’їзду” в Харкові 1934 року, після якого зникли біля 200 кобзарів, традиція занепала. Повоєнна академічна бандура поєднувалася з традиційною хіба що назвою. Було змінено гармонійно-ладову структуру, звучання, кількість струн, розмір і вагу, репертуар. Окупаційна влада наполегливо застосовувала підміну понять. Замість української кобзи були створені чужі для українського звукоїдеалу інструменти з такою назвою (в одному випадку це чотириструнна домра, в іншому – шестиструнна гітара зі зміненими формами корпусу) які вводились в навчальний процес музичних шкіл, середніх і вищих навчальних закладів. Головна мета кобзарства — доносити розуміння історії, будити волю, вселяти віру — відійшли на другий план, а наперед вийшло академічне виконавство. Повністю замовчувалися торбан, колісна ліра та інші українські інструменти. Стиралися з пам’яті моральні засади і світогляд кобзарських об’єднань. Внаслідок тривалого втручання авторитарної влади мало не втратилося розуміння вартості й суті традиції.

Але кобзарська традиція, не зважаючи ні на що, таки дійшла до наших днів – завдяки зусиллями Лесі Українки, Климента Квітки, Філарета Колесси та художника і бандуриста Георгія Ткаченка (1898–1993). Він перейняв її ще юнаком від одного з кращих тогочасних кобзарів – Петра Древченка, і в 1970-х роках став засновником Київського кобзарського цеху. Його послідовники Микола Товкайло та Микола Будник опанували співогру і світоглядно-філософські надбання кобзарства і передавали їх молоді. Протягом тривалого часу кобзарське об’єднання існувало в підпіллі.

Цей рух поширився на всю Україну – окрім Київського кобзарського цеху, виникли й утвердились Харківський та Львівський цехи, у стадії становлення перебувають кобзарські осередки в інших містах і селах. Нині братчики мандрують Україною, співають і влаштовують виставки традиційних музичних інструментів. І, звичайно ж, реконструюють музичні інструменти за старовинними зразками – бандури, колісні ліри, гусла, кобзи, торбани і гудки. У репертуарі цехових співців – думи, історичні пісні, канти, псальми, пісні побутові та жартівливі, народні танці.

Місце проведення фестивалю

Приміщення та подвір’я Національного Центру Народної Культури “Музей Івана Гончара” (вул. Лаврська, 19)

Програма фестивалю

– Науково-практична конференція з міжнародною участю: «Традиційні музичні інструменти кобзарів і лірників»;
– Звичаєве кобзарювання на вулиці;
– Ознайомлення з технікою виготовлення кобзарський музичних інструментів;
– Виставка художніх робіт Георгія Ткаченка;
-Показ фільмів, відеороликів та інтерв¢ю на тему історії та сьогодення кобзарської традиції;
-Презентація книги Галини Хоткевич «Там, де не колеться трава. Гнат Хоткевич та його родина»;
-Концерти кобзарів, лірників і бандуристів;
-Традиційні танці, розваги
Вхід вільний
м. Київ, НЦНК «Музей івана Гончара», вул. Лаврська, буд 19
Розклад роботи Фестивалю
П’ятниця, 02 червня 2016 р.
10-30
Відкриття Фестивалю “Кобзарська Трійця”
Приміщення музею НЦНК «Музей івана Гончара», вул. Лаврська, буд 19
10-30-
18-00
Науково-практична конференція з міжнародною участю: «Традиційні музичні інструменти кобзарів і лірників »
(Приміщення музею)
Модератори:
Микола Товкайло, кандидат історичних наук;
Кость Черемський, кандидат мистецтвознавства.
12-00
Прес-конференція для журналістів
(Приміщення музею)
10-00-
17-00
Виставка художніх робіт Георгія Ткаченка
(Приміщення музею)

Субота, 03 червня 2017 р.
10-00-17-00
Навчання/переймання співогри на кобзарських інструментах: кобза, бандура, ліра
(Приміщення та подвір’я музею)
10-00-
17-00
Виставка художніх робіт Георгія Ткаченка
(Приміщення музею)
10-00-
17-00
Демонстрація виготовлення бандури, кобзи, ліри
Подвір’я музею
10-17-00
Відео- та аудіо- ряд на тему історії та сьогодення кобзарської традиції, показ фільмів
(Приміщення музею)
10-00-17-00
Майстер-клас з опанування техніки “Харківської школи гри” на традиційній бандурі (Приміщення та подвір’я музею
Віктор Мішалов (Торонто, Канада)
11-00- 17-00
Кобзарювання на вулиці
Біля музейної брами НЦНК «Музей івана Гончара», вул. Лаврська, буд. 19
10-00-17-00
Екскурсії по музею

Виставка-продаж тематичної літератури, відео- та аудіопродукції
(Подвір’я музею)
16-30
Презентація книги Галини Хоткевич «Там, де не колеться трава. Гнат Хоткевич та його родина»
(Приміщення музею)
17:00-19:00
Концерт кобзарів, лірників і бандуристів
Приміщення або подвір’я музею
Тарас Компаниченко (Київ)
Михайло Хай (Київ)
Ярослав Крисько (Львів)
Олесь Санін (Київ)
Андрій Ляшук (Рівне)
Лайош Молнар (Львів)
Святослав Силенко (Київ)
Сергій Чурай (Київ)
Едуард Драч (Київ)
Євген Макоцьоба (Київ)
Павло Моргунюк (Львів)
Тарас Дороцький (Львів)
Ждан (Київ)
Олександр Тихенко (Київ)
Юрій Фединський (Полтавщина)
19:30 –22:00
Українські традиційні танці
Подвір’я музею
Етномузичні гурти
Неділя, 04 червня 2017 р.
9:30 – 13:00
Перебування братчиків кобзарського цеху на церковній службі. Освячення музичних інструментів
(Трапезний храм св. Апостола і Євангелиста Іоанна Богослова (територія Михайлівського золотоверхого монастиря).
14:00-17:00
Кобзарювання на вулиці
Біля музейної брами НЦНК «Музей івана Гончара», вул. Лаврська, буд. 19
17-00
Концерт кобзарів, лірників і бандуристів
Лірник Ярема (Київ)
Кость Черемський (Харків)
Віктор Мішалов (Торонто)
Назар Божинський (Харків)
Михайло Коваль (Черкащина)
Олександр Тріус (Ромен)
Тарас Силенко (Київ)
Микола Товкайло (Переяслав)
Юрко Авдєєв (Київ)
Сергій Волченко (Київ)
Назар Черкас (Львів)
О. Савчук (Харків)
Олександр Андрійченко (Київ)
Андрій Целецький (Львів)
Василь Жованик (Київ)
19:30–22:00
Українські традиційні танці
Подвір’я музею
За детальною інформацією та Вашими пропозиціями звертайтесь:
Микола Товкайло 097 432 27 12;
Кость Черемський 0632387014;
Юрко Авдєєв 063 285 52 85