Харків може перейти на українську за тиждень

“Мені набридло слухати й читати про те, що Харків — російське місто і що в ньому треба захистити права російськомовного населення”, — пише харківський блогер41-річний Олександр Зарайський, юрист за професією. Щоб показати мовну ситуацію у своєму регіоні, він наводить найсвіжішу карту національного складу області. 70% тамтешнього населення вважають себе українцями за походженням.

“І 40 років тому було майже так само. Несподіванка, правда?” — запитує Олександр.

Другу несподіванку автор виводить зі статистики побутування мов на Харківщині. На карті Держкомстату за 2001 рік — а саме тоді востаннє проводили перепис населення — українська позначена як рідна мова серед людей усієї області, крім 10–20 міст з околицями: “Якось замало поширена російська, чи не так? — ставить наступне запитання. — При переписі населення 2001 року з тих, хто назвав себе українцем за походженням, українську мову вказали рідною 74,1%. То звідки ж народився міф, що Харків — російськомовне місто?”

Зарайський вважає: там говорять російською не тому, що вона рідна для більшості населення. Просто, потрапляючи в середовище, де розмовляють не твоєю, але тобі відомою мовою, ти, швидше за все, теж спілкуватимешся нею.

“Харків — студентське місто, — пояснює. — Сюди з’їжджаються зі всієї України, в тому числі й із центральних і західних областей. Але так само багато донецьких, луганських, дніпропетровських студентів. Ви чули, як говорять у райцентрах і селах Харківської області? Це не літературна українська мова, це — суржик, але жодним чином це не російська. По ньому відразу можна вирахувати, звідки людина, з точністю до міста чи села. Потрапляючи у велике місто, люди соромляться своєї “сільськості” й переходять на російську. При цьому в перші роки проживання в Харкові між собою, земляками, вони надалі говорять “своєю” мовою, а з батьками по телефону — нею практично завжди, — веде далі автор. Стверджує — що Харків російською розмовляє, скоріше, за звичкою. — Чи каже це про те, що Харків — російське місто? Однозначно — ні”.

Докладніше своє припущення про ймовірний легкий перехід на українську блогер пояснює в коментарях своїм читачам, багато з яких критикують його позицію: “Моя дитина вчиться в українському класі. В сім’ї ми розмовляємо російською, але як тільки дитина починає розповідати про школу — переходить на українську, і ми, автоматично, вслід за нею. Середовище — визначальне. Якщо більшість говоритимуть українською, то ті, хто не розмовляв нею вже 20 років, буквально через тиждень говоритимуть так само, як до тих пір російською”.