МЕМОРІАЛЬНІ СПРАВИ ФОНДУ імені ГНАТА ХОТКЕВИЧА

 Одним із основних  напрямків своєї діяльності Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича вбачає у вшануванні пам’яті визначних діячів науки, культури, громадсько-політичного життя краю тощо.

З часу свого заснування Фонд ім. Гната Хоткевича спільно з Харківською крайовою організацією Спілки Української Молоді став ініціатором і виконавцем встановлення на Харківщині таких меморіальних  пам’яток:

 

Меморіальна дошка визначному діячеві української культури Гнату Хоткевичу

Встановлена на фасаді головного корпусу Харківського національного університету „Харківський політехнічний інститут” (вул. М.Фрунзе, 21), де у 1895-1900 рр. навчався Гнат Хоткевич. Автори проекту – скульптори М. Овсянкін, В. Кочетигів, Є. Яблонський. Виготовлена з рожевого граніту, розмірами: 1,4 х 0,80 х 0,12 м. 

У верхній лівій частині меморіальної дошки – барельєф обличчя молодого Г. Хоткевича, що натхненно вдивляється у далечінь. Дух епохи в яку жив і творив Г. Хоткевич, підкреслюється майстерно викарбуваним на затонованій правій частині дошки супровідним підписом, який виконано у „нарбутівському” художньому стилі правописом 20-х років ХХ ст. Меморіальну композицію гармонійно завершує обрамлена стилізованим народним візерунком нижня частина дошки, що символізує нерозривний зв’язок митця з народною традицією.

Напис на меморіальній дошці: „Тут у 1895-1900 рр.навчався видатний діяч української культури Гнат Мартинович Хоткевич”.

 

 Меморіальна дошка видатному українському  вченому-винахіднику, одному із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів Юрію Кондратюку

Меморіальна дошка встановлена на фасаді будинку, в якому в 1933-1934 роках працював Ю. Кондратюк (вул. Сумська, 36/38). Відкрита у червні 1997 року. Автори проекту – скульптори М. Овсянкін, О. Шауліс, В. Семенюк, В. Кочетигів, архітектор О. Морус. Меморіальна дошка виготовлена з чорного мармуру у формі трапеції, розмірами: 1,72 х 0,96 х 0,55 х 0.09 м. У нижній частині дошки ближче до правого краю – бронзове погруддя Ю. Кондратюка, розмірами: 0, 70 х 0, 34 х 0, 30 м, у правій частині – супровідний текст.

За задумом скульпторів, форма меморіальної дошки Ю.В. Кондратюку символізує багатовимірний всесвіт, а також чіткість позиції його сприйняття і дослідження. На затемненому тлі виразно ясніє вилите з бронзи обличча Ю.В. Кондратюка. Мужній погляд дослідника напружено вдивляється у майбуття, суворо стиснуті губи ніби застигли у готовності сказати нащадкам щось дуже важливе. Майстерно виконана композиція мимовільно викликає щирі почуття довіри до образу вченого, до мрій і ідей, яким Ю. В. Кондратюк присвятив усе своє життя.

Підпис на дошці: „На цьому місці була філія інституту Променергетики, де в 1933-1934 рр. працював видатний теоретик космонавтики Ю. В. Кондратюк (О.Г. Шаргей)”

 

 Меморіальна дошка Діячам СВУ-СУМ  

Меморіальна дошка встановлена на фасаді Харківської обласної філармонії (колишній Харківський оперний театр, вул. Римарська, 21.). Присвячена пам’яті 45 діячів Спілки Визволення України і Спілки Української Молоді, які стали жертвами судової розправи над діячами української культури під назвою “Процес СВУ-СУМ”, що відбулася в будинку Харківського оперного театру 9 березня – 19 квітня 1930 року.

Дошка виготовлена з чорного мармуру, розмірами: 1,21 х 0,75 х 0,04 м. Автори проекту: художник В. Бондар, архітектор О. Морус. Відкрита 7 березня 2004 року. За задумом авторів, меморіальна дошка на вшанування репресованої української інтеліґенції виготовлена з максимальною строгістю і простою в оформленні. За рахунок цього досягається емпатичний ефект, що здатний пробудити у глядача найглибші емоції. Лаконічну композицію – пам’ятний текст на траурному тлі – підкреслює викарбувана з лівого боку дошки мальва: традиційний символ-оберіг невмирущості народного начала.

Напис на меморіальній дошці: „Пам’яті діячів Спілки Визволення України і Спілки Української Молоді – жертв судової розправи „Процес СВУ-СУМ”, що відбулася в будинку оперного театру навесні 1930 р. і стала початком доби масових репресій проти української інтелігенції”.

 

Меморіальна дошка видатному українському громадському діячеві, ідеологу національного державництва Миколі Міхновському (спільно зі Спілкою Української Молоді);

Встановлена на фасаді головного корпусу Української інженерно-педагогічної академії (колишнього Харківського Університету, вул. Університетська,  16). Відкрита  24 серпня 2003 року. Автор проекту – художник В. Бондар, архітектор О.  Морус. Виготовлена з чорного мармуру, розмірами: 1,21 х 0,75 х 0,04 м.

Незламна життєва позиція щодо безкомпромісового утвердження української національної ідеї стала основою художнього композиції меморіальної дошки М. Міхновському. По центру верхньої частини дошки розташовано виконаний у модерновому стилі портрет визначного громадського діяча, що за задумом авторів виражає його найхарактерніші риси характеру. Ясний погляд, волеве напруження скул, впевнена постава випромінюють спокійну впевненість у власних силах і силі проголошених ідей. Вдало скомпонований під портретом підпис посилює отримане враження про грунтовність і життєздатність  обстоюваної М. Міхновським державотворчої позиції. Напис на меморіальній дошці : „Міхновський Микола Іванович визначний юрист і громадський діяч виступив тут 28.02.1900 р. з програмною доповіддю „Самостійна Україна”, де вперше обгрунтував концепцію і принципи створення незалежної Української держави”.

 

Меморіальна дошка видатному українському кобзареві, подвижникові традиційної культури  Івану Іовичу Кучугурі-Кучеренкові (с. Мурафа Краснокутського р-ну Харківської області) (спільно зі Спілкою Української Молоді);

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

Меморіальна дошка видатному українському художнику, етнографу, фольклористу Порфирію Мартиновичу

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам’ятний знак репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам

Встановлено у саді ім. Т. Шевченка в кварталі, що прилягає до Харківського державного оперного театру ім. М. Лисенка. Пам’тку відкрито 14 жовтня 1997 року. Автори проекту: худ. В. Бондар, ск. О. Шауліс, В. Семенюк, арх. О. Морус. Пам’ятник з граніту, розмірами: 1,84 х 1,12 х 88 м. Центральним елементом пам’ятника є бронзова скульптура бандури, розмірами: 0,94 м х 0,41х 0,06 м.

Памятний знак установлено на згадку про трагічні події 20-30-х років ХХ ст., коли тоталітарний режим проводив кампанію послідовного фізичного знищення традиційних народних співців – кобзарів, лірників і стихівничих (співців без інструментального супроводу). За задумом авторів, в основі композиції пам’ятника репресованим кобзарям лежать „архетипні” елементи, що в уяві традиційно асоціюються з народними співцями. На насипному пагорбі, що символізує давню могилу, знаходиться кам’яна брила, фронтальна частина якої виконана у формі козацького хреста. Загальне тривожне тло пам’ятника створюють велика вищербина на верхній частині хреста і розділ хреста ребром каменю на дві частини. Емоційну напругу посилює розташована на правій частини хреста розтрощена навпіл бандура з бронзи. Точне відтворення автентичного музичного інструменту, натуралістичне зображення розломів на ньому, зосереджують увагу на суті трагедії й справляють глибоке внутрішнє враження. На лівій частині хреста – текст, виконанний стилізованим шрифтом об’ємними бронзовими літерами. З тильного боку хреста – бронзова табличка, яка засвідчує, що пам’ятник встановлено на пожертви харків’ян.

Підпис на фронтальній частині пам’ятного знаку: “Репресованим кобзарям”.

Підпис на табличці, що знаходиться на задній частині пам’ятника:

“Споруджено на громадські кошти 14 жовтня 1997 року”.