Проект „Через традиційну культуру до духовності”

Комплексне виховання молоді засобами традиційної народної культури

 

Серед проблем східноукраїнської молоді чи не найактуальнішою є проблема духовності й моралі, що ґрунтується на загальнолюдських і національних цінностях. Негативні суспільні процеси, пов’язані з економічною нестабільністю суспільства, недосконала система шкільного й позашкільного виховання, поступова втрата засадничих позицій родини й сім’ї фатально позначаються на становленні сучасного покоління української молоді. У такій ситуації поряд із класичними методиками психологічної, духовної і моральної реабілітації молоді (зокрема соціально-вразливих груп підростаючого покоління) все більшої вагомості набувають методики, що ураховують питомі для населення краю історичні, ментальні, психо-фізіологічні особливості й адаптують до сьогоднішнього сприйняття набутки народної виховної традиції.

Новаторському використанню визнаних у світі етнопедагогічних методик і присвячений проект Фонду ім. Гната Хоткевича „Через традиційну культуру до духовності”.

Програма проекту передбачає послідовну виховну роботу, що провадитиметься з харківською молоддю, у т.ч. з її соціально-вразливими групами (дітьми з малозабезпечених родин) під час навчальних бесід і тренігів зі знання народної культури, гуртковій роботі з традиційних ремесел, студійних заняттях з різновидів народного мистецтва, таборових зборах, а також демонстрації набутих знань під час запланованих заходів.

Проектом заплановане проведення спеціалізованих етнографічних та краєзнавчих пізнавальних програм за трьома напрямками діяльності.

Напрямок перший:

Тематичні бесіди-зустрічі з традиційної культури і краєзнавства Слобідщини.

 

 

Лекційний курс базується на адаптованому до молодіжної аудиторії матеріалі про народну традицію й історико-культурологічні особливості Слобідського краю.

Бесіди проводяться з використанням допоміжного графічного матеріалу (схем, мап, планів лекцій), аудіо та відео матеріалу, автентичних взірців матеріальної і духовної культури. До занять залучені викладачі з провідних вищих навчальних закладів Харкова (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харківський університет мистецтв ім. І.П. Котляревського, Харківська академія культури, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди та ін.), наукові співробітники музеїв (Харківський художній музей, Харківський історичний музей, Харківський природознавчий музей), народні майстри, виконавці на автентичних музичних інструментах, знавці окремих галузей традиційної культури.

Напрямок другий. 

Студійна робота з вивчення: народних танців, пісень, дитячих і молодечих ігор та забав, а також гурткові заняття з народних ремесел, виконавства на традиційних інструментах, виготовлення народного музичного інструментарію. Ця ланка діяльності тісно пов’язана з організацією традиційного молодіжного дозвілля, що передбачає влаштування традиційних обрядових дійств, народних святкувань і вечорниць. Наснажені магічною силою традиції, символіки образів, природною динамікою та емоційністю, високим енергетичним зарядом, гармонією і характерною пластичністю традиційні дійства й ігри нерідко творять чудеса. В органічному поєднанні з танком, піснею, акторством народні дійства й ігри розвивають увагу й здібності молодої людини, тренують її увагу, пам’ять, кмітливість і спритність. Традиційні молодіжні й дитячі ігри стають джерелом натхнення, пробуджують потребу дії й мобілізують внутрішні сили, зумовлюють доброчинні мотиви творчої діяльності, вчать жити за певними правилами, рахуватися з думками інших, викривати лукавство, брехню, підступність, привчають до життєдіяльності в суспільстві, допомагають досягти успіху, викликати естетичну насолоду, створюють добрий настрій.

Як доводить багатолітній досвід Фонду ім. Гната Хоткевича, подібні заходи захоплюють у колооберт українського звичаю абсолютну більшість молоді і нерідко надають їй потужний імпульс до глибинного вивчення культури свого народу, сприяють її осмисленій самоідентифікації.

Напрямок третій.

Організація і проведення спеціалізованих відпочинково-виховних таборів для дітей і молоді.

Своєрідність системи виховних засобів, передбачених програмою таборів, полягає у забезпеченні мікросередовища, де протягом нетривалого перебування створюються умови для прищеплення дітям природного світосприйняття, здорових уявлень про навколишнє середовище, виховання почуття любові до рідного краю, засвоєння традиційної народної культури. На лоні незайманої природи розгортається незвичне для більшості таборовиків захопливе динамічне дійство, що спирається на загальну романтичну версію, абстрагувальні чинники і певну утаємничено-реґламентовану дисципліну. Ретельне здійснення плану вишколів за спеціально розробленою програмою і молодий вік вихователів створюють комфортні умови до засвоєння виховного матеріалу і водночас спонукають до щирості та відвертості у стосунках між учасниками таборів.

„Легенда” або „версія” таборів щороку змінюється, але найчастіше вона передбачає ігрове імітування та ілюстрування певних історичних подій, пов’язаних із рідним краєм. При цьому надзвичайно важливим є увага до процесу природнього „вживлення” таборовиків у вибраний історичний час та середовище. Але, на відміну від т.зв. „рольових ігор” чи „толкінізму”, ігри алегорично пов’язані з сьогоденням і носять чітке патріотичне спрямування. У таборі не просто грають у забавки, а через кожне теренове навчання, заняття чи гутірку стрижнем проходить необхідність захисту рідної землі, відданості своєму народові. Слід зазначити, що ретроспективний аспект таборової „версії” дозволяє учасникам реально відчути необхідність засвоєння матеріалу не лише для скороминучої гри, але й подальшого буденного життя.

Логічно переплітаючи стандартизовані елементи скавтинґу, теренознавства і народознавства, комплексно подається вивчення історичних, побутових і обрядових пісень. Причому, процес вивчення пісень носить не просто формальний характер, але сакралізується умовами табору до невід’ємного елементу щохвилинного побуту.

Важливе місце займають гуртові народні ігри, серед яких поряд з обрядовими значне місце належить молодечим. Використовуючи на практиці природній потяг юнацтва до самоствердження, особливий акцент робиться на силових і бойових елементах ігр. Як показує досвід, незмінним успіхом у таборовиків користуються стародавні українські одноборства, такі як „боротьба навхрест”, „боротьба на шапках”, „костурець”, „спас”, бій „лава на лаву” тощо. Поєдинки проводяться під супровід вивчених заздалегідь гуртоправських пісень, звуки старосвітських кобзарських інструментів, ритмічні удари в бубон чи просто плескіт у долоні. Саме у такий спосіб досягається загальна ритмізована настройка колективу і зосередженність бійців. Роль гуртових ігор важко переоцінити, адже під час їх проведення колектив не лише солідаризується у загальній меті але й невербально проникається національною сутністю.

Важливе місце у таборовому навчанні приділяється вивченню азів етномедичних знань, засобам пробудження внутрішньої енергії і зелознавству. Неабияке значення приділяється вихованню у дітей шанобливого ставлення до навкілля, культури первісної обробки деревини, економного розведення багаття тощо. Під час вечірніх ватр, культурницьких гутірок таборовики мають змогу позмагатися у співах, розважальних іграх, народних танках, грі на народних інструментах.

Команди-переможці і найбільш активні таборовики нагороджуються відзнаками, отримують солодкі нагороди і дістають право брати участь у Всеукраїнських і міжнародних молодіжних таборах.

У процесі реалізації проекту „Через традиційну культуру до духовності” учасники отримають позитивний емоційний імпульс, стимул до зацікавлення народними звичаями і традиціями, що розшарить ерудицію молоді, спонукатиме до вияву її творчої ініціативи, зрештою, підйому її духовності та моралі. Заплановані акції сприятимуть формуванню у харківської молоді гуманістичних світоглядових орієнтирів, її соціальній адаптації, допомагатимуть навчальному та виховному процесу в освітніх закладах, загалом матимуть суспільно-корисне значення.

 

Проект «Через традиційну культуру до духовності” є постійнодіючим.